Как я провёл лето: Акіхабара та околиці :)

В субота так знатно налазивсь, що у неділю зовсім нікуди йти не хотілося. Але ж обід. Але ж 16 листопаду. Свято. Тре кудись сходити.
Наш готель розташовано в не дуже популярному районі - Асаксабаші (Asakusabashi, 浅草橋). В цьому районі досить багато магазинчиків з усяким крафтом (хендмейд по іншому), але у неділю вони всі зачинені, тому на вулицях зовсім порожньо.
Поржньо, але не зовсім :) Вирішив піти попоїсти рамену, а неподалік є досить пристойна колиба (рейтинг 9/10 на foursquare), але не так сталося, як гадалося. На мертвій-мертвій вулиці біля бажаної мети ми бачимо що? Вірно, дітки, чергу.

Тож повісив я голову, та й пішов далі щастя (їдла) шукати.

По дорозі зазирнув у віконце та побачив, як спритно самурай строгає тісто на собу (за кольором здаєссі це вона була)

Отак її тесаком клаць-клаць тихенечко. Потім у руцях туди-сюди й готова лапша.

Круто виглядає. Він навіть на мене почтішо не дививсі, як я ото клацав стояв. Самурай жеж.
Ну, то наш жеж район мертвий, але у 10 хвилинах пішки є Акіхабара (Akihabara, 秋葉原). То такий район, де сконцентровано багато чого цікавого. Наприклад, там найбыльша в Токіо концентрація магазинів електроніки. Починаючи з монстра Yodobashi Akiba (Акіба - то таке ласкатєльне та майже офіційне прізвисько в району) та закінчуючи палатками по типу тих, що в нас на Кардачах. Усілякого гівна там сила силенна і заблудитись дуже легко. Мєсниє Кардачі називаюссі Akihabara Electric City.
Також там є тусня неформалів усілякого толку (усякі анімешніки та інші готичні люди). То надо якосі піти поснімати, цікаво бува.
А також тут є найбільший в Токіо секс-шоп, але знімати там ніззя, бо камеру розібьють.
Окєйно, побрьол я на ту Акібу. По путі зустрі чучка зелено-волосих неформалів.