вівторок, 25 листопада 2014 р.

SkyTree вночі

Ну, я вже писав про те що ця споруда - друга найвища в світі, тож дуже повторюватись не буду. Отак воно виглядає на підході (полярік рулить). Ви вже чули, що потрапити на гору нам вдалось лише як стемніло, тож далі буде нічний Токіо
Дозволю собі всі інші сховати під кат

понеділок, 24 листопада 2014 р.

По дорозі на Асакусу

Продовжуємо перетравлювати світлини з крайніх вихідних. Асаксабаші (浅草橋), де я мешкаю, знаходиться неподалік від Асакуси (浅草). Отой додатковий кандзі значить "міст". Тобто колись тут був міст що вів до Асакуси. Міст через річку Суміда (隅田川, японці кажуть Суміда-гава). На Асакусі знаходиться дуже великий храм (про нього ще буде) та багато малих. Дістатися туди звісно можно річкою, але простіше піти по Едо-дорі (дорі то дорога, Едо - стара назва Токіо). На цій вулиці сила силенна усіляких магазинчиків з крафтовими речами.
Рекламу інколи важко зрозуміти, але привертають увагу вони досить вдало. Зацініть пєпєлац :) Щось для феєрверків, гучномовці, явна агіт-машина. Цікаво було б побачити в дії, але написано "дон'т тач".

Стріт хайлайтс

Я розумію, що обіцяв почати постити про Скайтрі та Іношіму, але добре так сьогодні було відпочивати, бо ж понеділок. Не обробив, не почистив, тож переносимо на потім.
Щоб зовсім брехуном не виглядати - кілька речей, що пригортають мою увагу.
Пошукаю ще серед старих фото такі інфраструктурні штуки. Мені імпонує така утилітарність, без ніяких прикрас.

неділя, 23 листопада 2014 р.

Про отношение к кастомеру

Еще прикол из рубрики "их нравы". Летом покупал очки здесь, в Токио. Когда летел в этот раз обнаружил, что оправа странно себя ведет - одна дужка слишком легко складывается, вторая со страшным скрипом (я вообще не складываю никогда обычно, а в самолете вот понадобилось).
Покупал на Йуракчо в большом лабазе, но контора сетевая - много точек. Случайно увидел, что на Акихабаре тоже есть. Зашел, спросил - не поглядите очечи? Гарантийного талона есессно у меня нет (выбросил наверное со старта), но сама оправа их производства и там понятно в принципе где брал.
Продавец взял, разобрал/почистил, собрал/смазал (у них тут продавец и мастер по мелкому ремонту в одном лице). Спрашивает - ну чо, теперь нормально? Действительно стало все нормально. Подарил протирко-тряпочку (которыми я не пользуюсь, но так и быть взял).
Ну вот хочется таким сервисом пользоваться, а не как всегда у нас.

Іношіма (знов тіки тізер, вибачайте)

Ух, сьогодні ми круто покаталися. Поїхали подивитись окіян. Я завжди на окіян їздив на Камакуру, але товариші сказали - спробуй Іношіму, там круто. Вирішили спробувати.

Ухекались добряче, ніякого натхнення перебирати всі фотки не вистачить, тож поки не відлежусь - подивиссі чутка відосиків. Дві фільми з монорельсу (до Іношіми валить підвісний, то такий дуже довгий та зовсім недорогий атракціон). Оце прибуття кабіни на станцію коротеньке

субота, 22 листопада 2014 р.

Мовні питання

Гугломапи вже з тиждень десь почали показувати місцеві назви базуючись не на налаштуваннях аккаунта, а на мові інтерфейсу пристрою (хто це придумав, га?) Довелось перевести свій смарт у аглицьку/юесей, бо вгадувати справжню назву міста по рос. кальці то капець. Українською версією інтерфейсу багатьох програм, на жаль, неможна користуватись взагалі. Здогадатись "що мав на увазі оригінал" подекуди неможливо (push режим для пошти перекласти як "нажати" то треба мати хист).
Тож, гугломапи знову стали мапами, а не картами ;)

SkyTree (teaser)

Сегодня пол дня пробродили в окрестностях Tokyo SkyTree. Предыдущие 5 поездок в Японию все как-то у меня не получалось заскочить, а это все-таки второе по высоте строение в мире (самое высокое - в Дубаи).

Самое большое впечатление - это наверное самое любимое место японцев, потому что они очень любят стоять в очереди, а в Скайтри очередей - капец как много. Итого потратили на это "развлечение" примерно 1.5 часа.

четвер, 20 листопада 2014 р.

Охайогадзаімас :)

Вчора ввечері було щось на зразок wellcome party. Японці запросили до традиційного ресторанчику з local food, як вони визначили. Що я маю сказати. Центральним блюдом цього паті був супчик.
Що воно таке.

вівторок, 18 листопада 2014 р.

Люди навколо поїздів

Халов! Як було раніше обіцяно, тицнемо чуток світлин :)
Для початку - тривкий дерев'яний (мабуть) солдатик
Японська трудова філософія може бути викладена як "щоб збудувати будинок не протрібно мати 10 архітекторів". Тож в них "інженер - дійсно лунає дуже пихато", дуже велика кількість люду задіяна як обслуговуючий персонал. Працівники на станціях, регулювальники, контролери всілякого обладнання і т.д. Вони всі дуже цікаві, бо завжди мають спецодяг і по ним видко, що вони своєю роботою дуже пишаються та виконують її дуже сумлінно (не так як наші двірники, наприклад). Буду ще кляцати та викладати. 

Прибуття поїзда

Лаври братів Люм'єр не дають нам спокійно існувати :) Сьогодні мав декілька вільних хвилин вранці, тож зафільмував трохи процес розвантаження/завантаження працівників у вагони.
Тут ще якось небагацько було екземплярів, що вигрібали з низького старту, зазвичай таких процентів 20 (але то треба раніше знімати, я вже десь о дев'ятій був на станції, а основна навала дещо раніше).
Ввечері фоточок ще допощу з вокзалу, теж є цікаві.

PS: звичайно дивитись краще на ютубі у нормальній якості

понеділок, 17 листопада 2014 р.

Акіхабара та околиці :)

В субота так знатно налазивсь, що у неділю зовсім нікуди йти не хотілося. Але ж обід. Але ж 16 листопаду. Свято. Тре кудись сходити.
Наш готель розташовано в не дуже популярному районі - Асаксабаші (Asakusabashi, 浅草橋). В цьому районі досить багато магазинчиків з усяким крафтом (хендмейд по іншому), але у неділю вони всі зачинені, тому на вулицях зовсім порожньо.
Поржньо, але не зовсім :) Вирішив піти попоїсти рамену, а неподалік є досить пристойна колиба (рейтинг 9/10 на foursquare), але не так сталося, як гадалося. На мертвій-мертвій вулиці біля бажаної мети ми бачимо що? Вірно, дітки, чергу.
Тож повісив я голову, та й пішов далі щастя (їдла) шукати. 

неділя, 16 листопада 2014 р.

Takaosanyakuoin, вимовляйте як хочте

Продовжуємо :) На верхівці гори Такао є храм (було б досить дивно, якщо б ця трудолюбіва та вперта нація його там не створила).
В храмі є дзвін, але він зберігаєцця якось у неробочому вигляді, незрозуміло.
Навіть лома нема неподалік, чим його бити? Загадка.

Як я видерся на Такао-сан

Окєйно, з розповідями про фестиваль покінчено, але день був довгий (в кінці дня гугль фіт нарахував мені 22К кроків), тож все так просто не скінчилося. Я прибув на станцію Такао-сангучі (Takaosanguchi, 高尾山口駅). Колеги казали, що десь там має бути підйомник на гору. А зважаючи на те, що десь було о пів на третю, то скористатися благами цивілізації ну дуже кортіло.
Вивчення гугльмапи привело мене до підйомників. На вибір були або кресельця на підвісі (канатка), або вагончик фунікулера. Об'єднувала обидва варіанти епічна черга. Я навіть фоткати то фсьо не рішився. Подивившись на жаждучих зрєлищь японців я вирішив хоч троха прогулятись по околицях (на пєший підйом також валила така досить плотна зграя і брати участь у цих пінгвінячих демонстраціях я щось не хтів).
Сфоткав схемку маршрутів на телефона, тай пішов де мало люду сунуло. Дорога була асфальтована, досить широка, тож "нічого не предвіщало", як то кажуть.
Якось внєзапно дорога скінчилась і почалась така собі тропка. Але люди йшли, то й я пішов далі - цікаво ж. 

Фестиваль Гінкго, Хачійоджі

Усе сталося як планувалося. Пообіді поперся до Хачійоджі (Hachioji, 八王子). Насправді карта заходу казала, що активності йтимуть від Хачійоджі до Такао (Takao, 高尾)
тож, маючи намір після фестивалю відвідати ще Такао-сан (то так японці називають свої гори, не гора Фуджі, а Фуджі-сан правильно), я вирішив почати пішу прогулянку від Нішіхачійоджі (то перекладаєцця як "західний" Хачійоджі).

Вулична їжа у Японії

Як і обіцяв, починаю розкривати страшну таємницю - що їдять японці на вулиці.
Почнемо. Полюбляють гаряче, тобто завжди коли на вулиці якись фест, то там будуть стояти палатки, в яких щось шкварять.
Наприклад, оця жіночка шкварить рисові пиріжки.
Рисові шняжки (пиріжки, печиво, хрустики та інше) то звісно найпоширеніші японські автентичні смаколики.

пʼятниця, 14 листопада 2014 р.

Memory remains

Нет, пост будет не на английском :) Бзики головного мозга пока порождают желание писать поровну на русском і українською. Как частичное пояснение этой неадекватности с моей стороны может служить конвергенция родного русского языка та національної свідомості.
Буду стараться, чтобы это был единственный одновременно двуязычный пост, потому как людей нормально воспринимающих языковую кашу сильно меньше чем тех, кому таким фьюжн-миксом можно вынести мозг. Это примерно как мне - читать польский (а не выучить ли мне, кстати, польский?). Ладно, оставим пока эту ценную мысль для вылеживания, перейдем от прелюдии к основному действу.
Просматривая с утра ленту фейсбучека, нарыл пост ресторана Fujiwara Yoshi, описывающий крутость района Minato Mirai в Йокогамме. Вспомнил свое прошлогоднее посещение (очень хотел попасть на выставку Camera & Photo Imaging Show 2014, кстати, надо в следующем феврале попробовать приехать и посетить 2015) и даже запостил им неплохую панорамку, снятую с 68 этажа Landmark Tower. Вот эту вот

четвер, 13 листопада 2014 р.

Перший БПЛА

1938 рік. Радіокерування. Злітає з катапульти, сідає самостійно, успішно. Це - надзвичайно.
Ефективність тогочасних зенітних гармат заслуговує окремої згадки. Як вони взагалі хочь щось збивали? Чи перші більш-менш пристойні зенітки то були німецькі ахт-ахт?

Концентрация внимания, всегда ли полезно?

Сегодня ходили на обед в Curry Udon Senkichi. Прикольно. Не на каждый день, но пару раз в неделю поланчиться - очень даже да. Подают удон (лапша такая китайско-японского толка) в подливе из карри. Карри может быть нескольких видов, ну и добавочки различаются (накрошат побегов соевых в тарелку и креветок подбросят - один результат, грибочков и лука жареного - другой). Также рис может быть добавлен в отдельной тарелке (это местный заменитель хлеба), или там нехитрый салатик. Все. Больше никаких вариантов.

середа, 12 листопада 2014 р.

Лабораторні миші

Три дні тому надіслав запит на отримання інвайту до inbox.google.com (повівсі, хай йому грець, на розповіді про "новий експірієнс", "загляніть за небокрай", то да сьо). Сьогодні зранечку отримав. Потицяв хвилин десять, переваги якось не дуже на поверхні - буду вивчати далі. Скачав аплікуху на мобільний, додаток до хрому, вимкнув сповіщення gmail, щоб не двоїлося :)

UPD: видалив з мобільного, відключив додатки в браузері - на цей момент там є цікава функція "відкласти до ХХ", що робить з листа таску, але я не так часто цим користуюсь, а ось два кліка замість одного щоб листа продивитись - то справжня халепа

Составляем планы "что посетить на выходных"

Так как на календаре уже среда, выходные не за горами, начал интересоваться "как провести выходные".
С предыдущих раз у меня осталась закладочка на чудесный сайт, который очень круто собирает в одном месте большое количество интересных мероприятий со всей Японии.
Пока я для себя ограничиваю территорию "округой Токио", нет желания тратиться на проезд. Итого, в наш стартовый список попадают:

  • Fall Evening Illumination at Rikugien Gardens. Не помню за собой посещения этих садов, пишут что красиво и просто так, а тут еще и с подсветочкой. Поглядим.
  • Hachioji Ginkgo Festival. Это уже не непосредственно в Токио, но вроде недалеко, да еще и прямо по Sobu Main Line c Асаксабаши. Надо будет кого-то подбить и поехать. Будет традиционный японо-тусняк, мне кажется.
  • Asakusa Tori-no-ichi Fair. Это совсем под домом, нужно будет сходить. Религиозные свята :) Оно вообще разбито на две части - 10 и 22 ноября, но 10-е было в понедельник и я его счастливо пропустил. Попробую не пропустить 22-го.
  • Gift and Souvenir from All over Japan. Сувениры. Со всей Японии. И в довольно безопасный момент (не перед самым отъездом и еще деньги должны быть в наличии). Пойдём обязательно.
  • Shoes Festival at Tamahime Inari Shrine. Фестиваль обуви :) Ну, такое. Схожу наверное, потому что опять же - рядом с домом. 
PS: в воскресенье, 23-го будет Labor Thanksgiving Day. День Благодарности Труду 0_о, японцы своим желанием праздновать все подряд не устают поражать; понятное дело, воскресный праздник переносит выходной на понедельник - надо же от выпитого отойти :)

Як ся маєте? Stay tuned!

Виявилось, що злий гугель надає можливість використання расово-вірного Verdana у постах цієї платформи початківців. Здається, це надзвичайно круто. Смерть огидному Arial! Stop using Arial!