Вдень, коли сонце рясно світить, особливо приємно прогулятись по вулицях. Я в захваті від піших прогулянок, тож цей спосіб переміщення з офісу з офіс я вважаю найкращим. Тим більш по дорозі можна зустріти зовсім чудні речи. Наприклад - будівля з дірою.
Чи зможе хтось в Україні, вважаючи себе розумним, взяти та й виняти у будівлі дорогоцінні кубічні метри? В Японії - може :)
А перед самою будівлею буде красуватись отаке металеве дещось. Цілий трубний сад
Не завжди труба повинна бути металевою та блищати. ПВХ таж покатить. Я на фейсбуці вже виклада цю конструкцію, але тепер я зфотав ще й вивіску коло будівлі. То коледж жіночий, виявляється. Чи близька та загогуліна жіночому розуму?
Подивіссі, як дівчинка у чорному пальті йде. Так дуже багато дівчаток тут ходить, клишоногість дуже расповсюджена.
Я казав "може й не блищати?" то нестандартний підхід. Частіш за все воно сяє.
Стовпчики, щоб сяяти вночі потрібно підзаряжати. Звісно від сонця, та й батарея буде на потилиці стовпчика.
Оце грядка з таких стовпчиків. Бачте, біля них кругляки акуратно лежать? То кришечки, якими закривають батарею коли заряжатись не потрібно. Це нам говорить про дві речі: хтось до стовпчиків приставлений і кришки знімає/накручує; висока культура не потребує забирати металеві предмети і ховати все під замок.
Дядько-полісмен неподалік був помічений, але за стовпчиками не дививсі. Я його сфотав і тепер маю пояснення, навіщо на велах полісменів попереду дві труби прозорі. То холдери для палок-висвітлялок.
Вхід до царства Аїда (межповерховий дротохід на станцію Тоей-сабвей, насправді)
Не знаю, чи в тренді зараз фантоми, але вони неподалік від Хібії мають гнездо.
Це - безбашений (чи безкришний) екскурсійний дабл-декер. Цікаво як в ньому по дощу їздять (таки їздять, я бачив).
Ось ця палка-копалка замінили лопату японським хард-воркерам
А ось це - повнісю халявна (наголошую) ультразвукова ванна для чистки окулярів. І навіть стоїть не в магазині, а на вулиці, мо хтось соромитись буде заходити.
Press the button каже вона й починає зудіти. Одна хвилина і стекла чисті-чисті. Не знаю, який там розчин, але сохне соме без розводів. Серветки для естетів та невіруючих також поруч лежать і також безкоштовні.
На заборі що в нас пишуть? А в них пишуть - рівень галасу, що будівництво генерує. Звісно воно динамічне та правдиве.
Я не знаю, чи це лідер передофісних інсталяцій за чудернацкістю, але за розміром - в десятці 146%.
І нас зустрічає в півфіналі (бо Хібія то не кінцевий пункт був) нашого маршруту - сіті-хол, та-дам!
Завтра буде Хібія-Отемачі, для одного посту дуже дофіга світлин.
Немає коментарів:
Дописати коментар