Звичайний Токіо

Тож, продовжуємо :) Найбільш популярним за всю історію (буга-га) блогу став допис про сіті хайлайтс де я намагався показати звичайні речи, що може побачити кожен хто відвідає Токіо. Це не якісь пафосні, туристичні, святкові об'єкти. Це те, що оточує нас кожен день. І це цікаво. Мені подобаєцця гуляючи вулицями зазирнути у маленьку вуличку, поцікавитись - що воно там є, чим живуть/що жують. Тож, кому се також довподоби - долучайтеся :)

Будемо експериментувати з картинками для привернення уваги :) Вище зображено типовий японський дім з типовими балконами на яких сушиться типова випрана білизна. Така зневага до фасадів часто визиває баттхерт в Тьоми Тетянича, але се дуже типове й поширене явище.
Я се зв'зківець, тож коли бачу такі інженерні споруди на стовпах - щиро угараю :) Коли в нас хтось каже "невпорядковане кабельне хозяйство" і жалієцця на захаращені горища - дивіссі сюди. Нам до такого ще рости й рости (чи падати й падати - хтозна).

Типова недільна вулиця. Зверніть увагу, більшість закладів зачинено, бо всі звикли відпочивати в цей день у родинному колі. Працюють зазвичай тільки великі мережеві крамниці, рестораціі і т. д.

Доречі, се вулиця неподалік від готелю. Я помітив, що не дуже потрібно було їхати на фестиваль щоб побачити гінкго, ось вони обабіч дороги ростуть :) Пруф, крупніше. Рослина визнаєцця не рідкісною :)

Я не палю, але обладнання місць для куріння пригортає мою увагу. Тут цікаво що є мега-попільнички (головна ознака місця для куріння в Японії, як я зрозумів - то наявність контейнерів де можна лишити недопалок). Також можна помітити якісь правила написані (штрафи?) та карту з місцями розташування найближчих місць для паління. Помітно що в Японіі не завжди стерильно :)

Пожежний гідрант. Безпека понад усе.

Ровери можуть паркуватись досить вільно (і що цікаво - запобіжних пристроїв у нашому розумінні в них часто-густо немає - ота штукенція що замикає заднє колесо може бути відламана пальцями, або просто злодій підніме колесо й покотить на передньому). Трикольосні Хонда-байки дуже круті. Я б такий у Києві придбав, за пивком гасати.

Помітив, що японці полюбляють килимки. Виявилось, що це не ексклюзивна завзятість екс-СРСР, тут відсутність меблів спонукає мати щось тепленьке на підлозі. Перси рулять.

Перевірив ціни - японський городовий! $100 за клаптик 40х40 сантиметрів!! Оце-то так. Метр на півтора - штука баксів, оце ціноутворення.

Ще гарна ілюстрація типового японського будиночка. Він зазвичай дуже вузький (місця багато немає), дуже невисокий (допоки сейсмотривкі багатоповерхівки навчились робити 2-3 поверхи було обмеженням), обов'язково повинна бути відстань між сусудніми будинками (знов таки - землетруси краще переживати) але ж знов таки - тік на кішку розраховано (як вони сміття вбирають між будинками?)

У куточках проміж такими густозбудованими будиками можна знайти цікаві рослинки. Дуже гарно виглядає. Ще знайду фотки, подекуди такі рослини вирощують на дахах.

Реклама харчових закладів може бути дуже суворою. Велика конкуренція вимагає помітності, тож п'ятиметрова голова кухаря - те що треба, видко здалеку.

Це мій улюблений магазин хенд-мейд кераміки. Є дуже цікаві речи але коштує зазвичай немало. У сейл-кошиках буває щось цікаве за прийнятну ціну. Цього разу я тут придбав глечика під мед, що привіз з України колегам посмакувати (віз у пластику, але дарувати в пластику якось некомільфо, тож купив майже аутентичного глечика). Сфоткати забув, вибачайте.

Тут десь неподалік ще є не-туристичний магазин з кухонним знаряддям (ножі насамперед), але я не зміг його швидко знайти та й не було великої потреби, вирішив прошерстити провулки наступним разом.

У магазині ритуальних аксесуарів можна придбати собі дзвін. Приватну дзвіницю хочте? 

Магазин дуже популярного формату "продам все що забажаю". Корзина, каструля, лопата, статуя, електрочайник - що ще потрібно?

Можна зорендувати вєліка. Всього 1000 йен на день, депозит 2000 (небагато, видко не дуже часто крадуть в них).

Тут вирішив зафотати паркомат (то для машин, не для роверів :)) з інструкцією. На задньому плані видко мумію :) То японці так теплолюбиві дерева огортають на зиму, щоб не померзли.

Ось якщо зблизька глянути. Інколи так загортають досить великі дерева. Цікавинка :)

Якщо вам будуть казати, що у Японії не розвинена велоінфраструктура - не вірте. Ось, бачте, виділена смуга на тротуарі. Окремий перехід для велосипедистів.

Все промарковано - тут йдуть, а тут - катять. Все зрозуміло.

Звичайно, чудаки на букву "м" які лізуть не на свою територію тут також бувають. Це може буте ліхач, або бабуся-кульбабка. Допоки вони нікого не збили, їм вибачають.

Дочекалися :) Парковка для роверів. Се - досить крута, таку нечасто зустрінеш.

 Інструкція, правила - все зрозуміло. Ні? Ви ще не вивчили японську? То гугльтранслейтен!

Червоні ворота - дуже поширений символ. Показує що дорога йде до храму.

 Мій абстракціонізм :)

 Мені вдалось побачити справжню ніндзя :)

Місцеве ДАІ (шутка). Це добрі та дуже вправні регулювальники. Але щось він на мене так недобро око косить...

Це вони ж, але з значно небезпечнішої відстані. Тут вже й не бачать, що я за ними стежу :)

 Тяга японців до сакрально-абстрактних символів - непереможна.

Це вхід на одну з найбільших токійських станцій. Зверху виглядає як незрозуміло чим керований хаос. Мурашня, та й годі.

Фух, оце я дав країні угля, дрібного та й багато :) Довго терпів, потрібно було випустити пару. 

Далі буде...