Токійський марафон #2017 (1 з 2)

Друзі що бігають підкинули ідею - відвідати місцевий марафон задля більшого порозуміння, що то є, навіщо воно потрібно і як це все відбувається.
Я не дуже планував той захід на відміну від люду, що хтів бігти - їм потрібно було зареєструватись для участі у лотереї ще в серпні минулого року. Так, щоб пробігти ці 42 км потрібно подати свою заявку, орги проводять лотерею, кажуть яким 32 тис. підфартило (вони можуть сплатити внесок та отримати реєстраційний браслет), а кому - ні. Внесок коштує 10 000 йен, то приблизно 2.5к грн зараз.
Але повернемось до мене. Напередодні я подививсь маршрут марафону - ось туточка та побачив що маршрут проходить майже поряд з апартами.

Перевірив розклад. Старт було заплановано на 8-30, найкращий час минулого року - трохи більше 2 годин, меньш ніж за 3 години марафон пробігли 3% бігунів.
Спочатку вирішив виходити о 12-й але потім мене колега переконав вийти об 11-й. Вважаю то було вдале рішення.
Десь об 11-20 я підходив до крайньої нижньої точки маршруту. Підходи виглядали так

Тобто бдітєльний поліс поперекривав все своїми автобусами, аби терористи не попроривались туди де люди святкують. Поважаємо їх.
Використав надземний перехід щоб засняти як наро повертає

Вже знизу зробив відосік (згори не дають знімати полісмени - кажуть кудасай, провалівайтє звідси, нехай щастить).

Веселі старти мені сподобались, але тут було забагато народу з колотушками Pocari sweet - один з спонсорів, надавали воду на аквастанції, по життю вони проізводять досить гидотний на смак мінералізований напій що полюбляють викорисовувати бігуни-японці.
Пішов далі, побачив товпу з іншої сторони що жваво колотала у бубенці. Нажаль з зумом в мого гнусмаса не склалося, тож насолоджуйтесь бігуном у довто-блакитній формі (він не з України, я догнав/спитав).

Протестувая - як телефон знімає проти жорсткого сонця. Ну, так собі...

На відмітці 36 км була медікал стейшн

З волонтерами-медіками звісно, чатували але поки що без роботи

З іншого боку можна саме побачити вотер стейшн

Подекуди бігуни та сочувствующіє вдягалися у кумедні костюми

До цього моменту результати мого дослідження показали що: дуже мало іноземців, дууже мало дівчат, дівчат-іноземців не бачив жодної. Але тут дещо змінилось.

Щось з тим дівчиському що зафільмував останньою було не так. Мож і не добігла :(
Добрі люди щоб підтримати бігунів виходять на маршрут з їжею. Ця жіночка наприклад тримає полуниці

Тут до мене доперло, що знімати краще не проти сонця і я поліз на наступний перехід

Дехто виглядав доволі виснаженим (ті що зараз біжать назустрічь подолали приблизно 34 км)

Спонсорська трибуна, музика гремить, люди волають - підтримка по всій голові

Біля Тамачі-стейшн на перехресті причаїлася товпа хатобусів (то такі екскурсійні буси, на 32 тис не вистачить точно, але може споносорські команди возили - не знаю).

Поглянемо в інший бік - побачимо Токіо Тауер. На карті марафону було відмічено як найс вьюпоінт :)

Запиляв ще відосіка, поки за мною кудасай не прийшли

А, про кумендні костюми. Чувак був у прикиді Робокопа, я його майже впустив, ледве встиг сзаду клацнути.

Найбільш безбашений костюм що бачив - чувака американця, який вдягнув кросівки, плавки (у кольорах рідного прапора) так косинку. Я чучка оторопів як побачив, не встиг сфотати. Як сором'язливі японці з ним бігли - не маю уявлення.
Найбільш розповсюджені були головні убори

Особисто мені здається, що комфорту вони не додають - спротив повітрю, перешкоджання охолодженню макитри, то-сьо. Але вдягають :) Тому що це не зовсім про спорт, а про захват.
Ось чувак у фул-сеті кумедної бібізяни

Це процессія повертає на Хібія-дорі. Тут був офіційний фото-спот, стояли усілякі знаки, чувак кричав "смайл-смайл", а те що тріщить поза кадром насправді затвор дзеркалки (я без руля куди і як він скидує те що знімає з частотою три кадри в секунду мінімум).

На цим спробуємо перерватись, бо щось довгий пост утворюється. Буде частина 2 (бо я з ними до фініша допетляв).